2 дек. 2008 г.

Встреча со студентами КМБА


2 грудня на запрошення студентської організації «East-West Business» Святослав Вакарчук прочитав студентам Києво-Могилянської академії лекцію про успіх
Візит Святослава Вакарчука в Могилянку був чи не найприємнішою офіційно-неофіційною подією в Могилянці передсесійної пори.
Еліта України, політика, відповідальність за майбутнє України, політика, проблеми, історія, політика, успіх, робота над собою, знову політика, необхідність творення українського міфу на прикладі успішних українців – теми, яких торкнувся Святослав Вакарчук на гостьовій лекції у Києво-Могилянській академії. Напевне ті дві сотні студентів, які прийшли подивитись на живу легенду місцевого масштабу, були розчаровані вибором тем. Хоча аплодували часто і довго. Мабуть далося взнаки напруження, під яким зазвичай проходять останні передноворічні місяці – хотілося більше неформальності від цієї гостьової лекції. Проте Славко молодець – вдало розбавив «серйозну» тему, з якої почав розмову з могилянцями, «несерйозними» речами. Неивмушеність, ненапруженість, з якою Славко вів бесіду, влучний гумор сворили приємну «нелекторську» атмосферу. Такий вдалий формат зустрічі сприяв тому, що, по-перше, виникло враження дружньої бесіди, розмови на рівних (хоч інтерактив і почався вже під кінець), актуальна проблематика українського сьогодення – як би банально це не звучало – змусила подумати і багато чого переосмислити. На відміну від пустопорожньої балаканини відомих політків і політологів, різного штибу експертів і різного рівня аналітиків-журналістів, якими перенасичений інформаційниї простір, думки Святослава були цікавими й багато в чому новими, відчутно було, що людина говорить не «для галочки», а щиро, тому що наболіло.
На диво приємно, що Могилянка – єдиний вуз, запрошення якого Вакарчук не відхилив і таки порадував своєю присутністю. Могилянці безумовно оцінили це і дякували оплесками. Славка не хотілося відпускати навіть коли вже лекція закінчилась і всі ліміти часу було вичерпано – натовп бажаючих отримати автограф і зробити фото з Святославом говорив сам за себе.
Про правило трьох «п»
Святослав намагався створити невимушену атмосферу, хоч і говорив про такі апріорі невеселі речі. Це йому вдалось, особливо коли торкнувся нашого політикуму. Ефективний політик має виконувати правило трьох «п» – а значить бути професіоналом, патріотом і порядною людиною. Славко вважає, що україські політики або професіонали своєї справи, або патріоти. І ці дві категорії ніяк не перетинаються. А про порядність взагалі не йдеться. Перебування в стінах Верховної Ради напевне дає право йому робити такі сумні висновки. Проте про цей період свого життя він не жалкує, а лише оцінює його як дуже корисний досвід. «Ішов у політику і виходив з неї я з однієї і тієї ж причини – я хотів мати можливість змінити щось у цій державі на краще», – говорить Вакарчук. А ще згадує свої шкільні роки, коли відбувалось створення України як держави: старших товаришів-студентів, які творили історію, тому що вірили, що можуть щось змінити, про студентські голодування і свої переживання.
Про незалежне тестування і військові дії
Своєю лекцією Святослав задав відповідний тон – під час другої частини зустрічі, інтерактивної, студенти (в основному першокурсники) ставили питання про те, яким бачить майбутнє України Святослав і на кого покладає надію, коли сподівається кращих змін і що робити українцям зараз. Страшенний ажіотаж викликало питання про ставлення до незалежного тестування та внутрішні могилянські тести для абітурієнтів – його поставили найпершим. Не дивно, адже Вакарчук-старший виступив проти системи, за якою абітурієнти Могилянки мають складати додаткові тести – загалом 7 обов`язкових дисциплін з урахування української та наглійської мови. На це скандальне питання молодший Вакарчук відповів паралеллю з військовими діями: мовляв, якщо єдиний вихід у битві – усім разом піти врукопашну, а снайпер відмовляється, бо не може опуститися до такого низького рівня, – значить цей снайпер тільки розхитує бойовий настрій у всього загону.
Неформальне – про булочки і каву
Перший іспит у своєму житті Святослав складав з матаналізу, у якому розбирався поганенько порівняно зі своїми колегами-однокурсниками, балансуючи між трійкою і четвіркою. Але дуже хотів здати на п`ятірку, тому з 2(!!!) і по 14 січня (за винятком двох днів Різдва) провів у бібліотеці, з 10-ї ранку до 7-ї вечора. За день тільки один раз відволікався – на булочку з кавою. Іспит таки здав, а бібліотекарки залишились вражені фанатизмом студента. Цей успіх допоміг усвідомити, що людина у своєму житті може добитися всього своєю працею.
Привид з шафи
«Ми приїхали в Харків. У нас був такий щільний графік, що ми тільки приїхали в місто – відразу на репетицію. Фактично не встигли поселитись в готелі – і зразу концерт. І ввечері ми вперше потрапили до готелю – об 11 вечора, може пів на дванадцяту. Я, пам`ятаю, замучений іду зі своєю сумкою, підходжу до номера, відкриваю двері, заходжу в кімнату і чую якийсь шум – ну знаєте, як кіт десь шарудить, – я відкриваю шафу, а там сидить дівчинка років 15-16 і каже: «Я дуже хотіла з Вами познайомитись…» Сказати, що в перші хвилини я ледь не вмер від страху – це нічого не сказати. Я тільки встиг включити дальнє світло, було темно, а я відкрив дуже різко. Дивлюсь – а там людина сидить. Як вона туди потрапила, навіщо вона це зробила – я її питав, але вона щось пробубніла, почервоніла і втікла зразу»
Про гітару і алкоголь
Чому Святослава не можна побачити на сцені з музичним інстурментом, хоч він і пише авторську музику? «Мені соромно грати на сцені з музичними інструментами. Я занадто погано ними володію, щоб мати наглість виходити грати на сцену. Це єдина причина. Тим більше окрім фортепіано, на якому я придумую музику, толком ні на чому зіграти не вмію. На гітарі хіба – але в дуже вузькій компанії і в дуже правильних обставинах з дуже великими допоміжними факторами.»
Про інтимні стосунки
Жваву реакцію залу викликало питання «Чи були у Вас інтимні стосунки… (дівчинка не договорила, але Вакарчук радо вигукнув, що були J) з партерами з шоу-бізнесу?». Каже, не було. Повіримо.
Про творчість Павла Гудімова і «Esthetic Education»
«Esthetic Education мені мабуть дуже подобаються. Що стосується творчості Павла Гудімова, то я вважаю, що він прекрасно робить, що займається підтримкою художників і галерей.»
Источник http://ewb.org.ua/?p=17